Проект реконструкціі парку ім..Ів.Франка в м.Львові був розроблений архітектурно-ландшафтною бригадою СПКБ львівського політехнічного інституту згідно завдан-ня на проектування виданого АПУ м.Львова у 1983році
Необхідність розробки проекту реконструкціі парку була обумовлена слідуючими причинами
Проект реконструкціі парку ім..Ів.Франка в м.Львові був розроблений архітектурно-ландшафтною бригадою СПКБ львівського політехнічного інституту згідно завдан-ня на проектування виданого АПУ м.Львова у 1983році
Необхідність розробки проекту реконструкціі парку була обумовлена слідуючими причинами
1)-містобудівельна ситуація в районі парку складалась на протязі декількох століть.
Планувальна структура парку постійно змінювалась.На сьогодні це район з щільною багатофункціональною забудовою,безпосередньо примикаючий до територіі істори-ко-архітектурного заповідника.Кількість відвідувачів парку з кожним днем збільується і навантаження на 1 га його територіі вже давно перевищило його оптимально допустиму норму -80 чоловік. В результаті істотно збільшилася щільність дорожно-аллейноі сітки і кількість входів.
Для того ,щоб львів’янам зрозуміліша була та складна історично-планувальна основа,на якій прийшлося працювати авторам сучасноі реконструкціі парку,вважаю за необхідне зробити короткий екскурс в історію будівництва парку.
Парк закладений в першій половині ХУІ ст..як міський сад на місці "Жешувських ланів",примикаючи до західних мурів середньовічного міста
За чотири століття планувальна структура парку докорінно змінювалася 4 рази, пройшовши чотири різних стильових етапи
Перший етап найменш відомий.Про характер його композиціі можна довідатися з історичних гравюр,які змальовують цей ландшафт як заболочені луки з безліччю озер і рідкими групами чагарників.
Другий етап розвитку композиціі парку починається в другій половині ХУІст.коли смаком і грошима львівських патриціїв Шульц-Вольфовичів був перетворений в ренесансний італійський сад.
Третій період розвитку композиційноі структури парку починається з 1799 року коли Міський сад передається Йогану Гехту. Новий власник перепланував парк в стилі французького класицизму для відпочинку і розваг львівськоі публіки.
Четвертий етап починається з 1855 року,коли директором міських садів Багером був перетворений в пейзажний парк
Основа планувальної структури закладена Багером зберіглася і в наш час,але за останні більше ніж 100 років парк не перебудовувався,за виключенням локальних зон периферійної частини.В результаті самосіву ,а також непрофесійно проведеноі підсадки дерев на "вільних" ділянках-полянах,партерах,проведеноі в 50 роках минулого століття,паркові композиціі втратили свою своєрідність.Загущеність деревами і чагарниками привела до майже повноі втрати травяного покрову і квіткових насаджень.
Прогресуюча деградація паркового ландшафту вела в дальшому до загибелі пам’ятника садово-паркового мистецтва.В жалюгідному стані опинились також всі інженерні мережі парку,туалети,паркова мебель,світильники і інші елементи паркового дизайну.
Великому збільшенню потоків в парку сприяли два об’єкти "непаркового відпочин-ку"-ресторан"Літо" з господарськими службами і кінотеатр "Парк".Не маючи архітектурноі цінності ,несучи сезонний характер відвідин в той же час вони сприяли збільшенню чисельності відвідувачів парку,росту нагрузок на його ландшафні зони.
Проектом визначені межі ландшафтних зон,пейзажних районів і об’єктів і розроб-лено іх архітектурно-ландшафне і планувальне рішення (по методиці Т.Максимюк)
Нижня зона парку сформована головною віссю фасаду Університету і пам’ятником Ів.Франку-запроектована як зона партерних садів.В цій репрезентативній частині парку,розкритій на оточуючу архітектуру використані найбільш коштовні будівельні матеріали: граніт,пісковик,андезитова і пісковикова шашка тощо.
На територію парку ,огороджену по периметру декоративним металевим парканом можна попасти через шість входів.Знизу ,від Університету,зліва від пам’ятника –на головну аллею зони скульптурно-меморіальних садів,справа від пам’ятника-в зону історичних садів три верхніх входи з вул..Каменярів,від готелю "Дністер" і з вул..Міцкевіча ведуть в зону верхніх садів з об’єктами "будинок садівника" і "сад казки Ів.Франка"
Частина територіі парку між головною аллеєю парку і вул..Чернишевського запроектована як сади меморіальноі скульптури аж до кінотеатру "Парк". Зі зносом кінотеатру,на його місці розбитий меморіальний сад-розарій"Отчий світильник".
Об’єкт задуманий як своєрідний пантеон памяті видатним митцям пензля і пера,які своїми творчими здобутками у духовному житті Украіни,продовжують спадщину Каменяра.Викарбовані на меморіальних табличках вони назавжди увійдуть у ніші та виступи "Стіни памяті".Плеяду Достойних почнуть знизу ,від головного входу скульптури найближчих друзів і соратників Івана Франка.
Серед інших визначних об’єктів реконструкціі парку-дитячий велотрек в зоні істо-ричних садів,сади Ротонди,сад запахів,будинок Природи,бесідки,екседри,бельведери.
Загальна вартість реконструкціі парку складоє 1млн.200000крб.